...мене постійно переслідує якесь дивне (дурнувате) відчуття, наче всі навколо почали холодну війну проти здорового ґлузду — оголосили тому протест, і на диво вперто, іґноруючи будь-яку його присутність, наближаються до повної і беззаперечної перемоги, завдаючи бідолашному збентежено-розгубленому супротивникові нищівних поразок на кожному етапі запеклої боротьби, усвідомлюючи при цьому всю важливість та ціну своїх виважених дій та все далі переконуючись в їх безумовній правильності, менше з тим — завжди знаходячи в собі сил для продовження протистояння й ні в якому разі не збираючись спочивати на лаврах, бо їх дивовижна звитяга та сміливість міцно підкріплена згуртованістю й організованістю, а це окрилює — додає впевненості та жене геть кожен найменший натяк на сумнів, це відгонить лінь, тримаючи їх у постійному тонусі та весь час підживлює "корпоративний дух" — об'єднуючи найрізноманітніші характери, бо будь-які відмінності допомагає зтерти алкоголь, а кожна спільна риса невтомно вишукується для піднесення та звеличення — усе задля перемоги (над здоровим ґлуздом) без "овертайму" та "серії післяматчевих пенальті", все — в режимі "бліц кригу", безжально холодного...