http://tripak.hiblogger.net/rss/ RSS feed of hiblogger.net user tripak Fri, 05 Dec 2008 08:02:54 +0200 Fri, 05 Dec 2008 08:02:54 +0200 http://hiblogger.net/img/avatar/9/f/6/jlh9iava.jpg http://tripak.hiblogger.net/rss/ http://tripak.hiblogger.net/222221.html <p>нічого не можу з собою зробити... це клята <span style="color:#99cc00;">манія</span>!</p><p>він оволодів мною, поневолив. я стаю просто <span style="color:#999999;">безпорадним</span>.<br />що тепер робити<span style="color:#ff0000;">?</span> що зі мною буде<span style="color:#ff0000;">?</span>...</p><p>лиш бачу його - він мене <span style="color:#99cc00;">полонить</span>, <span style="color:#339966;">приворожує</span>. ніби має право на <strong>все</strong>, чого йому забагнеться.</p><p><strong>о, так! </strong>він заслуговує поклоніння, незліченних скарбів та абсолютної влади самим лиш фактом свого <span style="color:#ffcc00;">величного</span> <span style="color:#ffcc00;">існування</span>.<br />я знов і знов корюся його відвертій, зневажливій унікальності…</p><p><strong>він</strong> - моя нестерпна <span style="color:#00ccff;">мрія</span>, сповнена <span style="color:#ffcc00;">богоподібної досконалості</span> — мій найсуворіший володар, мій ідол та образ для служіння та поклоніння. Божествений, недосяжний, бездоганний…</p><p>Це він - <span style="color:#99cc00;">мій культ </span>- Зайчик "<strong>САВА</strong>"!</p> Thu, 27 Nov 2008 10:12:23 +0200 http://tripak.hiblogger.net/222221.html http://tripak.hiblogger.net/208717.html <p style="text-align:center;"><img height="300" width="297" alt="" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/x6h6c1181312366_53322.300x300.jpg" /></p><p>людям краще не довіряти... якщо ж довіряти, то, принаймні, <strong>не повністю</strong>. а найголовніше - не входити, ні в якому разі, в довіру до них! то - <span style="color:#339966;">пастка</span>.<br />я спробую пояснити.</p><p>у кожного з тих, кому ти довіряєш є для тебе (так-так, <strong>особисто для тебе</strong>) <span style="color:#993300;">камінь</span> за пазухою... а у тебе, звісно ж, є для кожного з них. з серійним номером й ініціалами отримувача (проте, без строку придатності й дати кінцевого використання). ти про деякі навіть не здогадуєшся, але вони є. тому, сумніватись не варто. просто повір (хоча б тимчасово - я скажу, як вже можна буде забувати).<br />вони абсолютно не важкі, тож їх може бути безліч...<br />вони просто лежать і нікому не заважають. чекають свого <span style="color:#993300;">часу</span>... а доки він не настав, володар (чи носій?) підсвідомо й в жодному разі не навмисне, прицілюється. для того, аби тоді, як вже зрозуміє (отримає сигнал), що "<strong>пора</strong>" - якомога влучніше поцілити <span style="color:#993300;">ним</span> в твою спину.<br /><span style="color:#993300;">каміння</span> з-за пазухи не кидають в лице - <strong>лише у спину</strong>. <br />коли ти вже й не чекаєш, коли думаєш, що все позаду (в історії)... за мить - <strong><span style="color:#ff0000;">удар</span></strong>!!!</p><p>ти не повертаєшся і лице твоє, чомусь, зовсім не здивоване. тоді прекрасно розумієш - оце і є той "<span style="color:#993300;"><strong>момент</strong></span>"...<br />а твоє відчуття називається "по-справжньому боляче"...<br />і добре, якщо тобі вистачає серця, нервів, розуму і мазохізму (та ще багато чого), щоб тієї ж секунди, свою <span style="color:#993300;">каменюку</span> дістати з-за пазухи й розбивши об свого ж лоба, все одразу вибачити... й так і не жбурнувши нічого у відповідь - спокійно піти геть.<br />потім, можливо, не будеш проклинати себе... будеш, звичайно, але.........</p><p>не треба мені казати (<strong>будьласка</strong>), що варто просто бути обережним і в людях розбиратись - це логічно, але життя зовсім інакше. не те, щоб воно вже зовсім божевільне - воно не логічне. воно - різне...<br />є люди близькі, надійні, перевірені часом і горем, кохані, рідні... проте, бувають різні <span style="color:#993300;">ситуації</span>. а люди, <strong>в першу чергу</strong>, в переважній більшості своїй, <span style="color:#ff9900;">еґоїсти</span>.<br />а якщо вже трапилось, що тих чеснот вищеперелічених забракло саме тобі - доведеться решту життя збирати їх до купи, щоб усе виправити. в тому разі, звісно, як розумієш, що накоїв. бо усвідомлення <span style="color:#993300;">вчинку</span> - ой яке не ґарантоване, як і прощення... невидимі шрами, знаєш... боляче <span style="color:#ff0000;">печуть</span> чіткими спогадами.........</p><p><br />p.s.: все. можна.</p> Sat, 01 Nov 2008 05:03:24 +0200 http://tripak.hiblogger.net/208717.html http://tripak.hiblogger.net/206122.html <div>що ти робиш?... <span style="color:rgb(128,0,0);">припини!</span> <span style="color:rgb(255,0,0);">ЗАМОВКНИ!!!</span></div><div>слухай сюди!</div><div>ти маєш розуміти, що ТАК з нею розмовляти <strong>не можна</strong>! </div><div>хай там що ти не те з'їв зранку і хай би там як не зіграв твій улюблений реал мадрід клюб де футболь, чуєш?</div><div><strong>по при все! </strong></div><div>незалежно від температури повітря, показників атмосферного тиску, швидкості вітру чи курсу японської йєни!</div><div>ти ж права ніякого не маєш, падлюка! чуєш мене чи ні?!</div><div>хто ти вбіса такий, щоб таке собі дозволяти? ти ж порожнє місце - розумієш - ти не нуль навіть. ти <strong>мінус один,</strong> хіба ні? сам подумай... роботи не маєш, жити де не маєш. та справа навіть не в тому.</div><div>гадаєш є в тебе друзі, крім мене? <span style="color:rgb(0,51,0);"><strong>справжні</strong></span>, я маю на увазі...</div><div>чи ти впевнений може в тому, що хтось з твоєї "братви" дупу свою відірве від крісла, коли тебе вже стара з косою волоктиме за собою...<span style="color:rgb(51,102,255);">?</span></div><div>та навряд, чуєш? <strong>НАВРЯАААД!</strong>... бо такі ж <span style="color:rgb(153,51,0);">недолюдки</span>, як і ти сам, саме тому я так думаю!</div><div>та не перебивай ти, послухай мене... <span style="color:rgb(255,0,0);">ПОМОВЧ!!!</span> слухай мене, бидло!</div><div>бо все з <span style="color:rgb(255,153,0);">виховання</span> починаєтся, от чому! з <span style="color:rgb(255,153,0);">дисципліни</span> хоча б... як ні з тим, ні з іншим не пощастило, то <span style="color:rgb(255,153,0);">совість</span> хоч мати треба! але ж то - <strong>розкіш</strong> для тебе, так? ти собі таке не дозволиш...</div><div>от ти зараз сперечаєшся... але ж ти сам, сам же потім доженеш, що я <span style="color:rgb(255,0,0);">правий</span> був. та тільки <span style="color:rgb(128,0,128);">пізно</span> може вже бути, як тебе осяйне. от тоді почнеш ворушитись, а вже не треба... марно! <span style="color:rgb(153,153,153);">пізно...</span></div><div>а як і тоді не затямиш, можеш вчинити самогубство - навіть не вагайся... я серйозно! ні, взагалі, я проти суїциду, але тебе підтримую.</div><p>тому, що ти не маєш права <strong>так</strong> з нею розмовляти. не треба ні в чому розбиратись і нічого обґрунтовувати. просто, без будь-яких арґументів, <span style="color:rgb(255,0,0);">затям</span> - так НЕ МОЖНА... бо вона - твоя <strong>МАМА</strong>. </p> Tue, 28 Oct 2008 04:02:36 +0200 http://tripak.hiblogger.net/206122.html http://tripak.hiblogger.net/195302.html <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"> <span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">я завжди просив тебе лиш про одне &#8212; казати <span style="color:#ffffff;">правду</span>.</span></span></p> <p><span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">не розумію, невже це так важко? невже забагато прошу? чи я просто цього не заслуговую? тоді <b>навіщо</b> тобі такий непотріб як я ???</span></span></p> <p><span style="font-size:medium;"><span style="color:#808080;font-family:Arial;">не можу збагнути</span><span style="font-family:Arial;">&#8230;</span></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">а може це така <span style="color:#00ff00;">"</span>турбота<span style="color:#00ff00;">"</span>? тоді знай, запам’ятай, <b><span style="color:#ff0000;">затям</span> раз і назавжди</b> &#8212; мені зовсім не потрібні таємниці та обман! навіть, якшо ти не сумніваєшся, що це "мені ж на благо"&#8230;</span></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">ти <b>вважаєш</b>, що оберігаєш, а мій мозок заливає <span style="color:#993300;">ґноєм</span> невідомого&#8230; мене <span style="color:#ff6600;">пече </span>зсередини їдкою <span style="color:#00ff00;">кислотою </span>сумнівів&#8230;  моя пухлина злоякіснішає!...</span></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-size:medium;"><span style="color:#808080;font-family:Arial;">така турбота повільно вбиває</span><span style="font-family:Arial;">&#8230;</span></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-size:medium;"> </span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">а я&#8230;</span></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">я <span style="color:#800000;">скаженію</span>!...</span></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">я почуваюсь <span style="color:#000000;">зрадженим</span>&#8230; <span style="color:#333333;">покинутим</span>&#8230; <span style="color:#808080;">самотнім</span>&#8230; <span style="color:#999999;">безсилим</span>&#8230;</span></span></p> <p><span style="font-size:medium;"><span style="font-family:Arial;">мені боляче&#8230;</span></span></p> <div><span style="font-size:medium;"> </span></div> Sat, 27 Sep 2008 23:01:29 +0300 http://tripak.hiblogger.net/195302.html http://tripak.hiblogger.net/185748.html <p style="text-align:center;text-indent:18pt;line-height:150%;"><span style="font-size:medium;"><span style="line-height:150%;font-family:Arial;"><img height="356" width="460" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/04cem47660ce784e8b990.jpg" alt=""></span></span></p> <p style="text-align:justify;text-indent:18pt;line-height:150%;"><span style="font-size:medium;"><span style="line-height:150%;font-family:Arial;">що таке "нормальність"<span style="color:#0000FF;">?</span> це щось обов’язкове для всіх і кожного<span style="color:#0000FF;">?</span> щось, без чого ніяк не можна обійтись<span style="color:#0000FF;">?</span> може це те, що дає право бути присутнім на цьому світі<span style="color:#0000FF;">?</span> може це те, що дає сигнал соціуму розслабитись і впустити тебе<span style="color:#0000FF;">?</span> </span></span></p> <p style="text-align:justify;text-indent:18pt;line-height:150%;"><span style="font-size:medium;"><span style="line-height:150%;font-family:Arial;">чому ж "ненормальність" викликає зневагу і подив<span style="color:#0000FF;">?</span> чому вона дратує і лякає<span style="color:#0000FF;">?</span> а раптом "нормальність" &#8212; вигадка<span style="color:#0000FF;">?</span> хіба не може бути, що в світі немає нічого "нормального" і "ненормального"<span style="color:#0000FF;">?</span> хто визначає те, "нормальною" є людина, чи ні<span style="color:#0000FF;">?</span> чи можуть бути чиїсь думки, погляди і точки зору загальнообов’язковими і беззаперечно істинними<span style="color:#0000FF;">?</span> чи заслуговує хтось із смертних на те, щоб бути суддею для таких самих смертних<span style="color:#0000FF;">?</span> </span></span><span style="font-size:11pt;line-height:150%;font-family:Arial;"></span></p> <p style="text-align:justify;text-indent:18pt;line-height:150%;"><span style="font-size:medium;"><span style="line-height:150%;font-family:Arial;">хіба може людина мати повну свободу, якщо зважатиме на норми, правила, звичаї, традиції чи закони<span style="color:#0000FF;">?</span> як зробити вибір між "нормальністю" і свободою, "адекватністю" і несхожістю, кліткою і крилами<span style="color:#0000FF;">?</span> як же можна від свободи відмовитись<span style="color:#0000FF;">?</span> як наказати очам не бачити, а серцю заборонити кохати<span style="color:#0000FF;">?</span> як опустити руки і перестати битись за свободу<span style="color:#0000FF;">?</span> чи не за неї бились на смерть у всіх війнах<span style="color:#0000FF;">?</span> чи не її так прагли у всі часи<span style="color:#0000FF;">?</span> чи не вона змушувала вбивати і зраджувати, терпіти і прощати, бути і не бути<span style="color:#0000FF;">?</span></span></span><span style="font-size:11pt;line-height:150%;font-family:Arial;"></span></p> <p style="text-align:justify;text-indent:18pt;line-height:150%;"><span style="font-size:medium;"><span style="line-height:150%;font-family:Arial;">чи, все ж таки, кожен для себе має вирішити що таке "свобода" і чи потрібна вона йому<span style="color:#0000FF;">?</span> чи варто терпіти за неї біль<span style="color:#0000FF;">?</span> чи варто за свободу страждати<span style="color:#0000FF;">?</span> чи, може, навпаки, її слід боятися і уникати<span style="color:#0000FF;">?</span> може скоритися безсиллю перед страхом і страху безсилля<span style="color:#0000FF;">?</span><span style="color:#FF0000;"></span>чого, взагалі, треба боятися, а чого ні<span style="color:#0000FF;">?</span> чи боятись болю, знаючи, що без нього нічого не досягти<span style="color:#0000FF;">?</span> чи боятися лишитись одним, зайвим, нікому не потрібним<span style="color:#0000FF;">?</span> на що сподіватись, якщо свобода &#8212; втрата всіх надій<span style="color:#0000FF;">?</span> чого хотіти, якщо люди &#8212; раби своїх бажань<span style="color:#0000FF;">?</span> чи означають щось перемоги і поразки<span style="color:#0000FF;">?</span> чи варті чогось слова<span style="color:#0000FF;">?</span> чи можна звільнитись від усього, не втративши усе<span style="color:#0000FF;">?</span> може звільнення &#8212; це лише існування в проміжку між початком та кінцем<span style="color:#0000FF;">?</span></span></span><span style="font-size:11pt;line-height:150%;font-family:Arial;"></span></p> <p style="text-align:justify;text-indent:18pt;line-height:150%;"><span style="font-size:medium;"><span style="line-height:150%;font-family:Arial;">як же можна знати що "правильне", а що ні<span style="color:#0000FF;">?</span> чи може це знати людина, проживши ціле життя, якщо воно в неї лише одне<span style="color:#0000FF;">?</span> як можна про все дізнатися точно, хай, навіть, за сто років<span style="color:#0000FF;">?</span> чи боятися смерті, якщо ще жодного разу не помирав<span style="color:#0000FF;">?</span> чи, просто, все життя заспокоювати себе тим, що ти "нормальний", все робиш "правильно" і саме так "краще за все"<span style="color:#0000FF;">?</span> чи "краще за все" нічого не бачити, не чути, не питати, не говорити, не чіпати, не брати, не думати і нічого не робити<span style="color:#0000FF;">?</span> невже "краще за все" &#8212; взагалі нічого<span style="color:#0000FF;">?</span>...</span></span><span style="font-size:11pt;line-height:150%;font-family:Arial;"></span></p> Wed, 10 Sep 2008 20:55:12 +0300 http://tripak.hiblogger.net/185748.html http://tripak.hiblogger.net/183268.html <p> <img width="700" height="300" alt="" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/4o2e6jakor.jpg"></p> <p style="line-height:150%;text-align:left;"><span style="font-family:Arial;">мені весь час здається, що жилося б значно <span style="color:rgb(255,255,255);">легше</span>, якби <b>ніхто</b> не міг брехати&#8230;</span></p> <p style="line-height:150%;text-align:left;"><span style="font-family:Arial;">якби <b>не існувало</b> <span style="color:rgb(0,51,0);">правди</span> &#8212; тоді б і <span style="color:rgb(128,0,0);">неправди</span> теж не було. так?</span></p> <p style="line-height:150%;text-align:left;"><span style="font-family:Arial;">щоб можна було просто <b>ненавмисно</b> помилятись&#8230; знати або ні.</span></p> <p style="line-height:150%;text-align:left;"><span style="font-family:Arial;">або краще, якби людям за кожну <span style="color:rgb(51,51,0);">добру </span>справу, <b>наприклад</b>, додавався ще один рік життя на<span>  </span>Землі&#8230; і навпаки.</span></p> <p style="line-height:150%;text-align:left;"><span style="font-family:Arial;">ну, не знаю, як краще, але мені <b>чомусь здається</b>, що без деяких <span style="color:rgb(128,0,0);">речей</span>, мабуть, було б значно <span style="color:rgb(255,255,255);">легше!</span></span></p> <p style="line-height:150%;text-align:left;"><span style="font-family:Arial;">здається, <span style="color:rgb(255,255,255);">ВІН</span> не сам цей світ створював&#8230; а може це лише пробна версія &#8212; <b>експеримент</b>&#8230; для дослідження та внесення змін до нового, <span style="color:rgb(0,51,0);">досконалішого</span> проекту&#8230; може ще в когось є думки з цього приводу?</span></p> <p style="text-align:left;"><span style="font-size:small;"><span style="font-family:Arial;">мабуть, все ж таки <b>важко</b> бути <span style="color:rgb(255,255,255);">Богом</span>&#8230;</span></span></p> Fri, 05 Sep 2008 14:47:51 +0300 http://tripak.hiblogger.net/183268.html http://tripak.hiblogger.net/146648.html <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-family:Arial;"><font size="3">здавалося б, ні для кого вже не є таємницею те, що нас, рано чи пізно, </font></span><span style="font-size:10pt;line-height:150%;font-family:Arial;">все ж таки</span><span style="font-family:Arial;"><font size="3"> <b><span style="color:#ff9900;">зрадять </span></b>(кинуть, обдурять, намахають &#8212; справа смаку))). байдуже хто, як, коли, де і за яких обставин &#8212; <b>не мине!</b> та, чомусь, кожна чергова найменша <b><span style="color:#ff9900;">зрада</span></b> стає для нас справжнім сенсаційним відкриттям &#8212; одкровенням, щонайменше! тоді нам стає вже зовсім не дивно, а лише страшенно <b><span style="color:#808080;letter-spacing:3pt;">прикро</span></b>&#8230;</font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-family:Arial;"><font size="3"></font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-family:Arial;"><font size="3">що ж примушує нас, таких тонких знавців людської продажної натури, таких вправних мисливців за миттєвою вигодою, хапаючись за найтоншу нитку, так свято вірувати в праведність і безгрішність, подібних нам, тонких знавців та вправних мисливців? :)</font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-family:Arial;"><font size="3"></font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-family:Arial;"><font size="3">мабуть, наше ліричне (<b>пост-<span style="color:#FF0000;">совкове</span></b>) виховання все ще продовжує в’їдатися <b><span style="color:#993300;">жирними плямами</span></b> в нашу свіжовипрану, <span style="color:#C0C0C0;">прозаїчною</span> буденністю, свідомість. а <b><span style="color:#993300;">плями</span></b> ці, настільки важко вивести, бо вони беруть своє через нашу (також <b>пост-<span style="color:#FF0000;">совкову</span></b>) фізіологічну потребу впевненості у завтрашньому дні та нестримну жагу "кругової поруки". всі мріють лиш про те, щоб не лишитися "<b><span style="color:#808000;">крайнім</span></b>". ну, а якщо "<b><span style="color:#808000;">крайнього</span></b>" знайти неможливо &#8212; взагалі, <b><span style="color:#008000;letter-spacing:3pt;">ідеально</span></b>!</font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-family:Arial;"><font size="3"></font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;line-height:150%;text-align:justify;"><span style="font-family:Arial;"><font size="3">хіба ні?...;)</font></span></p> Sun, 20 Jul 2008 23:00:00 +0300 http://tripak.hiblogger.net/146648.html http://tripak.hiblogger.net/57315.html <p style="margin:0cm 0cm 0pt;"><span><font size="3">ласкаво просимо до <b><span style="color:#000080;">нашої корпорації</span></b> роботів!</font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;"><font size="3"><u><span>лише у нас</span></u><span>, нарешті, здійсниться твоя <b><span style="color:#ff99cc;">мрія</span></b> &#8212; стати </span></font><span style="font-size:10pt;line-height:150%;">мікроскопічним</span><span><font size="3"> ґвинтиком величезного механізму!</font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;"><span><font size="3">тобі дійсно всміхнулася доля, хлопче! бо <u>лише тут</u> ти за зовсім </font></span><span style="font-size:10pt;line-height:150%;">незначний</span><span><font size="3"> проміжок часу станеш <span style="letter-spacing:3pt;">ідеальним</span> співробітником &#8212; бездумним роботом <b>[№ 964838]</b>! і задля цього навіть не доведеться докладати надмірних зусиль! ми всього тебе навчимо і все тобі прив’ємо&#8230; так, хлопче, нічого не обмірковуй &#8212; <b><span style="color:#008000;">погоджуйся!</span></b></font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;"><span><font size="3">після адаптації в <b><span style="color:#000080;">нашій корпорації</span></b> роботів ти позбудешся багатьох непотрібних тобі речей, на кшталт власної точки зору, громадської позиції чи релігійних переконань; бажання відстоювати свою думку, дискутувати чи вишукувати істину &#8212; натомість набудеш таких необхідних (кожному <b>&quot;</b>поважаючому себе<b>&quot;</b> роботові) професійних вмінь та навичок на зразок прискіпливого дотримання графіку, розпоряджень та інструкцій; стабільного виконання норми, плану та стратегії; повної відповідності дресс-коду; автоматичної зміни тембру голосу та виразу обличчя в присутності керівництва, а також <b>багато чого іншого</b>! </font></span></p> <p style="margin:0cm 0cm 0pt;"><span><font size="3">тож, годі вагатися &#8212; став свій підпис, хлопче, і ласкаво просимо до <b><span style="color:#000080;">нашої корпорації</span></b>!!!</font></span></p> Fri, 11 Jul 2008 00:19:20 +0300 http://tripak.hiblogger.net/57315.html http://tripak.hiblogger.net/53888.html <p><img height="150" width="150" align="left" alt="" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/nghjolucar250.jpg">...хочу й далі бігти, та вже не можу.</p> <p>ступаючи по щойно вмощеному вогкому асфальту, вже майже не відчуваю ніг, натомість все ближче відчуваю <span style="color:#ff0000;"><span><b>її</b></span></span> пекучий подих. всю ніч відбиваючи <span style="color:#ff0000;"><b>її</b> </span>атаки, тримався, молився, каявся, та не відступив...</p> <p>хоч, насправді, й не було куди...</p> <p>можна було сховатися, та для того довелося б вбити <span style="color:#800080;"><b>ту ніч</b></span>, таку прекрасну, що боявся дихати, щоб не злякати - просто не міг інакше..., а <span style="color:#ff0000;"><b>вона</b></span> щораз кидалась на мене, то рвучкими набігами, то затяжною осадою - та я встояв лиш для того, аби поховати <span style="color:#800080;"><b>ту ніч</b></span>. не вбити, а дозволити їй померти, ридати, споглядаючи величний відхід, бездоганну красу смерті <span style="color:#800080;"><b>тієї ночі</b></span>.</p> <div>а потім, забуття і байдужість, страх та ненависть гнали якомога далі від місця, де варто було встояти і лишитись непереможним заради того, щоб витерти сльози і, зціпивши зуби, вже не битись і не ховатись, а лиш тікати - бігти, не обертаючись, ступати по вогкому, щойно вмощеному асфальту. втрачати тяму, але нізащо не датися <span style="color:#ff0000;"><b>їй</b></span> живим...</div> Fri, 27 Jun 2008 23:39:46 +0300 http://tripak.hiblogger.net/53888.html http://tripak.hiblogger.net/49882.html <p><img height="116" hspace="1" width="632" alt="" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/heartz.jpg"></p> <p>взагалі-то, я не збирався писати цей дурдом&#8230; не втримався.</p> <p>спершу хочу спробувати пояснити призначення цього тексту. точніше &#8212; його (призначення) відсутність.</p> <p>проста переповідь власних думок та почуттів &#8212; їх тупий переказ&#8230;<br> число&#8230; контрольна робота&#8230; переказ&#8230;</p> <p>почати було б з того, що я вирішив спробувати робити усе правильно. хочу собі, щоб &#8212; &quot;<b>все, як у людей</b>&quot;. так! я, виявляється, до цього йшов багато довгих років. а допомогла мені збагнути все і стати на шлях істини одна <span style="color:#ff00ff;">закохана пара</span>, що їхала зі мною автобусом маршруту &quot;ст. метро &quot;Академмістечко&quot; &#8211; м. Ірпінь&quot;. вони сиділи по різних боках проходу і всю дорогу трималися за руки, дивлячись одне одному в очі&#8230;</p> <p>мене настільки розчулила ця сцена, що весь мій світогляд просто полетів шкереберть!<br> я теж захтів собі таку &quot;ідилію&quot;...<br> відтепер, хай там що, робитиму все, щоб зробити своє життя &quot;ідеальним&quot;.</p> <p>віднині треба зупинятись лише на зупинках, сидіти лише на сидіннях, літати лише літаком, плавати у плавках, спати у спальні і, врешті-решт, згоріти на горищі!:))) <br> ну, щоб &#8212; &quot;<b>повна</b> ідилія&quot;!:) щоб &#8212; &quot;все, як у людей&quot;.</p> <p>хай живе &quot;ідилія&quot;!... )))</p> Thu, 12 Jun 2008 17:17:33 +0300 http://tripak.hiblogger.net/49882.html http://tripak.hiblogger.net/48125.html <p><img style="width:664px;height:134px;" height="120" alt="" hspace="1" width="600" vspace="1" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/3275236482.jpg"></p> <p>я завжди любив спостерігати за людьми. коли більше не маєш чого робити, але маєш купу часу, то немає нічого цікавішого за таке пасивне споглядання чужих життів. в кожному разі це краще за денні серіали та іншу інтелектуальну дистрофію, правда ж?:)</p> <p>особливість процесу полягає в тому, що ти спостерігаєш за незнайомими, а отже байдужими тобі людьми. над тобою не тяжіє ніякої відповідальності. не треба вдавати себе кимось іншим, а тим паче справляти на когось враження. <br> повнісінька свобода дій &#8212; точніше бездіяльності. вживаєшся в чужі ролі. абстрагуєшся від себе, усіх своїх негараздів і проблем. і тебе починає дуже тішити та думка, що, сидячи десь у кутку величезного залу очікування, ти для всіх абсолютно непомітний &#8212; тебе взагалі не існує.</p> <p>тихенько ковзаєш кімнатою невидимим легким вітерцем і уважно роздивляєшся все, що там відбувається.<br> навіть дивно, що це настільки легко! не потрібно марнувати слова, сили та час, адже все й так видно. все дуже просто і зрозуміло. і навіть якщо ти щось зрозумієш неправильно, то кому яке до того діло. ти так вирішив, отже так і є! та й тим людям, що йдуть повз тебе абсолютно байдуже щодо тебе й твоїх роздумів.</p> <p>ти сам вигадуєш їм минуле та майбутнє, сам даєш їм імена та прізвиська, сам вирішуєш кому з них сьогодні на голову впадуть шалені гроші, а кому величезна дубова шафа з антресолями. абсолютно вільний політ фантазії. жодних обмежень. ніякої відповідальності. ні обережності, ні сумнівів, ні страху. ні, навіть, думки про страх!..</p> <p>граючись далі із таким от створенням свого віртуального світу все більше усвідомлюєш правдивість усіх своїх думок. поступово починаєш розуміти те, наскільки ти й кожен з тих людей, що йдуть повз байдужі одне одному. таке усвідомлення дійсно починає лякати. тепер очі почали чітко бачити всю нашу холоднокровність, товстошкірість, апатичність, бездушність, жалюгідність та сірість.</p> <p>наше життя повільно, але впевнено перетворюється на тихе болото, де нікому не потрібні жодні порухи. наші цілі &#8212; розмиті, старання &#8212; розсіяні, принципи &#8212; вбиті. гріш &#8212; нам усім ціна!</p> <p>ніхто вже не довіряє простим словам &#8212; поводир нікому не потрібен. як і будь-які чужі думки, що різняться з власними. всім усе ясно і так.</p> <p>тому, хто спробує нас у чомусь переконати ми заткнемо рота, а якщо кудись відвести &#8212; зламаємо ноги. нам не потрібно, щоб тривога просочилася в наші будні. бути першим &#8212; не модно. головне &#8212; окремо і непомітно. повзком від колиски до могили.</p> <p>свободу ми, чомусь, знайшли в тому, щоб долати негоди в холодній самотності. ми досягли вершини лицемірства! замість віри &#8212; пошук зручного випадку і зниженої ціни, надію поміняли на штучний рай, а кохання весь час міняємо місцями із сексом.</p> <p>навколо маскарад. за масками ховаються обличчя вбивць та зрадників. ми робимо вигляд, що віримо, надіємось, любимо. брехня собі, перетворює нас на рабів. ми живемо за законами сірих днів. весь час затуляємо вуха, щоб не чути вереску нашої помираючої совісті. але ж ми ні в чому не винні, бо постійно знаходимось у стані афекту.</p> <p>та всередині чогось не вистачає &#8212; душа вовком виє! але ніхто вже не шукає відповідей. все менше знаків питання в кінці речень. кожен з нас &#8212; бліда тінь самого себе, дешева пародія на когось іншого. свободи нам стало забагато. ніхто вже не знає, що із нею робити. величезна альтернатива вибору призводить до пасивності, ліні та бездіяльності.</p> <p>ми всі перетворились на байдужих людей, що йдуть повз... люди, що йдуть повз &#8212; прості глядачі, які не горять, а, поступово тліючи, тухнуть, навіть не намагаючись зупинити зворотній відлік свого часу.</p> <p>ніколи вже не буде кохання до нестями і жадібного ковтання повітря, бо ми забули про життя&#8230;<br>  </p> Sat, 07 Jun 2008 02:03:15 +0300 http://tripak.hiblogger.net/48125.html http://tripak.hiblogger.net/46110.html <p><img height="99" alt="" hspace="5" width="99" align="left" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/ae2edf12ab728dbdf49a2d52d4ca3650.jpg">...с<span style="font-size:x-small;">кільки їх там ще лишилось?... дві, чотири, шість, вісім, десять&#8230; півпачки ще. добре.      а от і запальничка. клац, затяжка &#8212; так. нарешті. я бажаю вдихати дим&#8230; по-віль-но&#8230;</span> <span style="font-size:x-small;">читаю на пачці:</span><b><span style="font-size:x-small;"> &quot;куріння призводить до серцево-судинних захворювань та раку легенів&quot;.<br></span></b><span style="font-size:x-small;">затягуюсь сильніше&#8230;<br> мені цікавий не результат, а процес. що до чого призводить мені по цимбалах. будь-що може призвести до серцево-судинного захворювання. що завгодно може призвести до раку легенів.<br> на великому проміжку часу шанси на виживання кожного з нас близькі до нуля ((с) Чак Паланік: &quot;Бійцівський клуб&quot;). і що більший проміжок, то менше шансів &#8212; на всіх не вистачить! та вся штука в тому, що попит на шанси ду-у-уже слабенький&#8230;<br></span><span style="font-size:x-small;">ще затяжка&#8230;<br> от і все &#8212; так швидко скінчилась&#8230; хочу ще одну. <br> клац, затяжка &#8212; супер&#8230;<br> вдих, видих&#8230; </span></p> <p><span style="font-size:x-small;">здається відчуваю присмак мигдалю... казна-що &#8212; звідки йому тут взятись? цей дим смачніший за мигдаль. значно смачніший&#8230; <br> вдих, видих&#8230; <br> а ще він має якийсь трохи <span style="color:#800080;">фіолетовий</span> відтінок. такий &#8212; ледь вловимий <span style="color:#800080;">фіолетовий</span> відтінок. і від цього дим ще прекрасніший&#8230; п’янкіший&#8230; жаданіший&#8230;<br> &quot;NO SMOKING&quot; означає &#8212; &quot;ніяких смокінгів!&quot;, і тільки...<br> затягуюсь сильніше&#8230;<br> обережно &#8212; <span style="color:#ff0000;"><u>я свідомо наближатиму серцево-судинні захворювання та рак легенів!</u></span></span></p> <p><span style="font-size:x-small;">читаю: <b>&quot;захистіть дітей: не дозволяйте їм дихати вашим <span style="color:#808080;">димом</span>&quot;</b>.<br> не дозволяйте їм дихати! нізащо не дозволяйте вашим дітям дихати, якщо хочете їх вберегти. якщо бажаєте їм добра &#8212; навіть не народжуйте їх! а якщо вже народили &#8212; захистіть! не дозволяйте дихати, забороніть бачити, відмовте слухати, відбийте бажання відчувати&#8230;<br> затягуюсь так довго, що відчуваю, як гарячий <span style="color:#808080;">дим</span> пече горлянку. потім повільно видихаю. навіть не видихаю, а просто розтуляю рота, щоб <span style="color:#808080;">дим</span> виходив сам. там написано: <b>&quot;&#8230; вашим <span style="color:#808080;">димом</span>&quot;</b>, тож він &#8212; мій. значить я робитиму з ним те, що я захочу. у моїй власності тепер тисячі кубометрів МОГО <span style="color:#808080;">диму</span>!<br> тож я не видихаю, а просто розтуляю рота, щоб мій <span style="color:#808080;">дим</span> виходив сам. я підіймаю очі і дивлюся на те, як мій <span style="color:#808080;">дим</span> злітає в <span style="color:#99ccff;">небо</span>&#8230;<br> гашу недопалок і підкурюю ще одну&#8230; клац, затяжка &#8212; та-а-ак&#8230;<br> обережно &#8212; <span style="color:#ff0000;"><u>я свідомо дозволятиму дітям дихати моїм <span style="color:#808080;">димом</span>!</u></span></span></p> <p><span>ч</span>и<span style="font-size:x-small;">таю: <b>&quot;куріння викликає імпотенцію&quot;</b>.<br> чудово! ще раз буцнемо імпотентів! люди, їм і без ваших копняків хєрово!&#8230; а чийсь &quot;маленький друг&quot;, напевно, склеїв ласти і не від куріння. тим має бути найгірше. бо ж нема таких зручних пояснень. <br> треба зібрати усіх імпотентів. тих хто від куріння направо, інших &#8212; наліво. потім дати команду першим зловтішатися з других&#8230; казна-що&#8230;<br> вдих, видих&#8230;<br> вони ж і на жіночі сигарети ліплять цю дурню... &quot;жіноча імпотенція&quot; &#8212; це, мабуть, щось таке, що існує в жіночій голові. коли &quot;не стоїть&quot; мозок&#8230; типу, секс перестає вставляти. а, дідько із ним. кінчати можна і від перегляду фігурного катання по УТ-1&#8230;<br> підкурю наступну&#8230; клац, затяжка &#8212; те, що треба.<br> обережно &#8212; <span style="color:#ff0000;"><u>я свідомо наближатиму імпотенцію!</u></span></span></p> <p><span style="font-size:x-small;">читаю: <b>&quot;куріння під час вагітності шкодить вашій дитині&quot;</b>.<br> останній раз я досить довго був вагітний однією не дуже розумною ідеєю, а запліднив мене нею якийсь фільм про самогубців. один з тих, що ведуть тебе за руку, а потім зненацька кидають на роздоріжжі&#8230; що хочеш, те і роби.<br> ще затяжка&#8230;<br> такі нав’язливі ідеї, як правило, до добра не ведуть, тож краще таких дітей не народжувати. таке вагіття треба обривати. тож спасіння приносить лише аборт. тож&#8230;<br> затягуюсь сильніше&#8230;<br> обережно &#8212; <span style="color:#ff0000;"><u>я свідомо шкодитиму своїй дитині під час вагітності!</u></span></span></p> <p><span style="font-size:x-small;">читаю: <b>&quot;тютюновий <span style="color:#808080;">дим</span> шкодить здоров’ю тих, хто вас оточує&quot;</b>.<br> оточіть себе покидьками!... і смаліть по блоку в день!... хай начуваються &#8212; тварюки!...<br> затягуюсь сильніше&#8230;<br> чого б це нам &#8212; самозакоханим егоїстичним сукам &#8212; раптом засвербіло за чиєсь дорогоцінне здоров’я?... нам навіть на власне насрати!<br> затяжка&#8230;<br> обережно &#8212; <span style="color:#ff0000;"><u>я свідомо шкодитиму здоров’ю тих, хто мене оточує!</u></span></span></p> <p><span style="font-size:x-small;">читаю: <b>&quot;курці помирають рано&quot;</b>.<br> так-так! курці &#8212; рано, алкоголіки &#8212; в обід, а наркомани &#8212; увечері! кожному свій час&#8230; казна-що&#8230;<br> затяжка&#8230;<br> люди постійно збираються самовдосконалюватись, натомість &#8212; прагнуть самознищення&#8230; повільного чи швидкого &#8212; справа смаку&#8230;<br> затягуюсь сильніше&#8230;<br> помирати молодим приємно, якщо впевнений, що вже встиг ВСЕ. або якщо боїшся старості. справжній порятунок для схиблених на власній вроді і нажаханих старецькою потворністю нарцисів. швидше, скоріше в могилу! не чекай доки помре твоя краса!... казна-що&#8230;<br> наступна. клац, затяжка &#8212; гррррррр!<br> кудись подівся мигдалевий присмак. з’явилася якась нестерпна гіркота. і запах. якийсь новий гидкий запах. щось дуже знайоме&#8230;<br> вдих, видих, вдих&#8230;<br> ну звісно &#8212; запах паленого пір’я! від нього починає нудити&#8230;<br> вдих, видих, вдих, видих, вдих&#8230;<br> чому на пачках не пишусь чогось дійсно корисного? наприклад: <b>&quot;запах паленого пір’я, що постійно вас супроводжує свідчить про рак мозку&quot;</b>. типу: розслабтеся і нікуди не поспішайте&#8230; казна-що&#8230;<br> ще затяжка&#8230;<br> обережно &#8212; <span style="color:#ff0000;"><span><u>я свідомо помиратиму рано!</u></span></span></span></p> <p><span style="font-size:x-small;">коли тебе переконують в жахливій невідворотності, то єдине, чого хочеться &#8212; бігти їй на зустріч з усіх сил. і вже СВІДОМО і навмисно наближати серцево-судинні захворювання, рак легенів та імпотенцію, дозволяти дітям дихати СВОЇМ <span style="color:#808080;">димом</span>, шкодити здоров’ю оточуючих та дитині під час вагітності. єдине, чого хочеться &#8212; помирати рано&#8230;<br> єдине бажання &#8212; повільно вдихати <span style="color:#808080;">дим</span> і видихати, уважно слідкуючи за тим, як він злітає в <span style="color:#99ccff;">небо</span>&#8230;<br> клац, затяжка &#8212; ка-а-айф...</span></p> Sat, 31 May 2008 00:58:31 +0300 http://tripak.hiblogger.net/46110.html http://tripak.hiblogger.net/41347.html <p><img height="100" alt="...тут, взагалі-то, мала би бути картинка, але..." width="100" align="left" src="http://hiblogger.net/img/userfiles/2008/05/10/36480/peremoga.jpg"></p> <p>...мене постійно переслідує якесь дивне (дурнувате) відчуття, наче всі навколо почали <span style="color:#00ccff;">холодну</span> війну проти здорового ґлузду &#8212; оголосили тому протест, і на диво вперто, іґноруючи будь-яку його присутність, наближаються до повної і беззаперечної <span style="color:#ff0000;">перемоги</span>, завдаючи бідолашному збентежено-розгубленому супротивникові нищівних поразок на кожному етапі запеклої боротьби, усвідомлюючи при цьому всю важливість та ціну своїх виважених дій та все далі переконуючись в їх безумовній правильності, менше з тим &#8212; завжди знаходячи в собі сил для продовження протистояння й ні в якому разі не збираючись спочивати на лаврах, бо їх дивовижна звитяга та сміливість міцно підкріплена згуртованістю й організованістю, а це окрилює &#8212; додає впевненості та жене геть кожен найменший натяк на сумнів, це відгонить <span style="color:#339966;">лінь</span>, тримаючи їх у постійному тонусі та весь час підживлює &quot;корпоративний дух&quot; &#8212; об'єднуючи найрізноманітніші характери, бо будь-які відмінності допомагає зтерти алкоголь, а кожна спільна риса невтомно вишукується для піднесення та звеличення &#8212; усе задля <span style="color:#ff0000;">перемоги</span> (над здоровим ґлуздом) без &quot;овертайму&quot; та &quot;серії післяматчевих пенальті&quot;, все &#8212; в режимі &quot;бліц кригу&quot;, безжально <span style="color:#00ccff;">холодного</span>...</p> Sat, 10 May 2008 20:58:28 +0300 http://tripak.hiblogger.net/41347.html